Чому виникла криза скла в Україні? Причини і дороги дозволу: думка фахівців

Чому виникла криза скла в Україні? Причини і дороги дозволу: думка фахівців

Цього літа ринок скла України переживає гостру кризу. Ціни на скло піднялися в два рази, разом з ними виросли ціни на склопакети і фурнітуру, і, отже, на вікна в цілому. За допомогою провідних постачальників, обробників і виробників в цій галузі ми спробували з'ясувати причини і наслідки такого дефіциту. 
Представникам компаній-постачальників скла до України ми поставили наступні питання: Що послужило причинами появи дефіциту скла?  
Чи можна цю кризу назвати штучною, чи прогнозувалась вона?
Яка ситуація на ринку скла сьогодні, наскільки виросли ціни, який розрив між попитом і пропозицією, як йдуть справи з експортом і імпортом скла в Україні? 
Якими способами кризу можливо вирішити, які у вас прогнози на майбутнє, чи можливе повернення до старих цін? 
Ваша прогнозована відмітка максимальної ціни на квадратний метр скла.
 Мелешевіч Павло, директор ООО "Вітраж Сан-Гобен"  
1. До дефіциту скла привели цілий ряд причин. По-перше, відбулося драматичне підвищення попиту, по-друге, європейські виробники не віддали пріоритети Україні в постачаннях. Наприклад, керівництво нашого концерну порахувало, що Україна не найпріоритетнішим партнером. Джерел надходження скла в нашу країну всього три - вітчизняне виробництво в Лисичанську, Західноєвропейський вектор і Росія з Білоруссю. У Росії зараз також спостерігається зростання попиту, там хоч і відкрилися два нові заводи - вони не покривають ринок. Природно, Росія продає скло своїй країні, як і Європа заповнює свої ринки.
2. Я б не сказав, що ця криза прогнозувалася. Макроекономічні процеси взагалі передбачити важко, і якби знайшовся такий Нострадамус від макроекономіки - ціни б йому не було.
3. Ціни виросли в два рази, і це далеко не межа. Вже давно роль заводу "Патріот" значно впала. Якщо вони і виробляють 10 млн. кв. м-код скла в рік, то 50% експортують. П'ять мільйонів квадратних метрів, що залишилися, не можуть задовольнити український ринок або його контролювати.
4. Найкардинальніший спосіб - будувати виробничі потужності. Це вирішить проблему на якийсь час. Чому ми продавали скло в інші країни? Тому що там були ціни вище. Але сьогодні цей чинник зник, а політика залишилася та ж. Україна не є традиційним ринком для іноземних постачальників. Поки нас не розглядають як перспективу для інвестування. Країні необхідно зацікавити постачальників стабільною політикою, підготовкою бази бізнесу для перспективи.


Відносно максимальної цени: Якщо зараз можна продати "четвірку" за 55 грн., хоч серпень не пік сезону, то у вересні-жовтні буде набагато гірше. Зараз везуть скло з Китаю, але навіть мільйон кв. метрів не зніме проблему, а лише загальмує зростання ціни.  
 
Роман Беран, генеральний директор представництва компанії "Главербель Україна"

1. Зниження продуктивності в Європі і досить невеликий інтерес до бізнесу скла привів до того, що компанії не вкладають в цю галузь багато грошей, недостатньо інвестують.

2. Ця криза прогнозувалася, але ніхто не думав, що він настане так швидко і з таким розмахом.

3. Ціни виросли в два рази, постачальники не можуть задовольнити попит, розрив між попитом і пропозицією величезний, і в цифрах його визначити складно. У Україні є лише один завод-виробник, і він експортує скло до Росії, оскільки у нього довгострокові контракти. При ввезенні до України теж є свої ліміти, не можна сказати, що державні заходи якось зменшили імпорт, просто зараз брак скла в Європі, і виробник насичує цей ринок. У вересні ціни виростуть ще на 15-20%.

4. Вирішити кризу можна лише будівництвом наших заводів, до старих цін повернутися вже неможливо. Скоро відкриється завод-виробник скла в Румунії, але в Румунії теж брак скла, так що навряд чи це допоможе Україні. Зараз можна сказати, що ціни будуть лише зростати. 

 Конопатський Олег, генеральний директор фірми "Бусел"

1. Причин подорожчання скла декілька. Перш за все український ринок скла випереджає можливості заводів-постачальників з Росії і Східної Європи. Вливань від постачальників немає, а будівництво зараз бурхливе. У нас, в Україні, раніше було п'ять заводів-виробників зараз лише один - "Пролетар", і частка імпортного скла складає 50%. Довгий час на ринку йшла боротьба між Росією і Польщею. З Польщі можна було вантажити скло за низькими цінами, поки там не розвинувся власний ринок вжитку скла. Нові заводи з виробництва скла в Росії лише недавно запустили, і їм не вистачає продуктивних потужностей. Лисичанський склозавод "Пролетар" тримає ніс за вітром і відразу ж з появою дефіциту підняв ціни до максимально можливих. Але, думаю, з приходом на ринок китайського скла ринкова ціна зміниться, і наш виробник понизить ціни.

2. Криза ця була несподіваною, як і будь-яка криза, хоча певні тенденції йому передували. Осінню завжди трапляється скляний бум, але здивувало всіх те, що він стався раніше - з червня місяця. Якби цей дефіцит був прогнозованим, то напередодні компанії притримали б скло і не продавали його дешево. Але торгівля йшла за старими цінами.

  3. В порівнянні з травнем ціна збільшилася в 2,5 раз. Розрив між попитом і пропозицією зараз складає близько 2 млн. кв. м-код, і це довго ще аукаться. "Пролетар" навряд чи змінив свої постачання за кордон, тому що всі контракти підписуються на початку року. Думаю, вони і так "відсунули" кого змогли. Ввезення скла до України зменшилося, але скоро під'їде китайське скло і зрівноважить ситуацію.

4. Криза може вирішити лише час. Як завжди, все уляжеться. Хто має канали, той зараз підтягує скло з Китаю. Скоро в Україні буде багато китайського скла різної якості, і до Нового Року ринок їм заповниться. В цей же час закінчиться бум в Європі, запуститься завод в Румунії, почнуть постачання польські заводи.

Тобто до зими ситуація заспокоїться. У січні ще ніколи не було дефіциту. А ціна відіграє назад - вона точно буде менше 40 грн. Річ у тому, що собівартість скла - 1-2 долари, і підвищувати її зараз далі - це вже непристойно. Постачальник, він теж покупець, і йому слід пам'ятати про моральні зобов'язання. 
На виробниках склопакетів і обробниках скла криза позначилася в першу чергу. Ми поставили їм наступні питання:
 Сьогоднішній дефіцит скла прогнозувався? 
 Чи були ви до нього підготовлені? 
 Як сильно відбилася криза на вашій роботі? 
 Яка ситуація зараз у вас? 
 Які кроки потрібно зробити взагалі, і що ви плануєте робити?


Олексій Базуткин, начальник відділу маркетингу ВАТ "Поліськло"

1. Ми його чекали, оскільки досвід минулого року показав брак скла в літній період. За минулий рік нових заводів по виготовленню скла не з'явилося. Отже варто було чекати того ж буму, що і раніше. Так, ми готувалися як могли - укладали контракти, робили запаси на наших ськладах, але при великому обсязі виробництва цих запасів дуже мало, нам зараз потрібно значно більше скла.

2. Ми були вимушені підняти ціни по деяких позиціях більш ніж в два рази. Самі на цьому особливо не заробляємо, оскільки купуємо скло за ринковими цінами - 45-55 грн., а клієнти не розуміють, що сталося, і обурюються. Повинен сказати, що зараз наша фірма перебуває в досить невигідному положенні - дуже мало скла і дуже багато замовлень. Зате спекулянтам роздолля, наварюють як можуть.

3. Зараз ми шукаємо постачальників по всьому світу, які змогли б хоч частково забезпечити запаси скла. А вирішити цю кризу на рівні країни можуть лише нові заводи. Лисичанський склозавод виробляє дуже мало скла, причому низької якості. А з довгожданим китайським склом виникла затримка у зв'язку з поганими погодними умовами в Південнокитайському морі. Але сподіватися на те, що китайське скло вирішить проблему не доводиться. Його буде недостатньо для того, щоб наситити ринок.

Сергій Грігорішин, директор департаменту металлопластикових конструкцій ТОВ "Текко Плюс"

1. Ми знали про кризу, що наближається, майже за місяць до її початку. Нас про неї попередили наші партнери постачальники скла. Вони завірили, що в нашої компанії не буде жодних проблем: завдяки нашим з ними тривалим стосункам склом вони нас забезпечать. "

  2. Зараз час постачання скла збільшився від трьох днів (як було раніше) до трьох тижнів. Вікна подорожчали. Але нас забезпечують англійським і французьким склом в нормальних кількостях, тому можна сказати, що ситуація у нас стабільна.

  3. Завдяки нашим партнерським стосункам працювати ми будемо так само, як і раніше. Постачальники нами задоволені, оскільки ми купуємо багато продукції. Єдиний мінус - це підвищення цін, але це не відбилося на числі клієнтів, їх стало навіть більше. Зараз наше виробництво буквально захлинається від замовлень. Можна сказати, що ми виграли на партнерських стосунках.


Юрій Музика, комерційний директор ТОВ "Альтіс Гласс"

1. Ні, ця криза ніяк і ніким не прогнозувалася. Ніхто до неї не готувався, інакше були б зроблені дії із скупки скла за старими цінами.  

2. Ця криза хіба що внесла нервозність загальною нестабільністю постачань. Але постачальники нас, в принципі, задовольняють, і скла вистачає. Хоч ціни і виросли, число клієнтів не зменшилося.

3. Зараз всі чекають китайське скло, але воно доволі містичне, тому що з ним мало хто працював на українському ринку. Ми не експериментуватимемо з ним в перших рядах. А криза ця, я думаю, сезонна, і через декілька місяців, коли європейський ринок насититься - вона зникне. Для запобігання подібним ситуаціям в майбутньому, звичайно, потрібно будувати нові склозаводи.

Для підведення підсумків ми звернулися до виробника флоат-скла в Україні, який прямо або побічно згадувався всіма "акулами скляного бізнесу". У представників Лисичанського склозаводу "Пролетар" ми спробували з'ясувати наступне: Що стало причинами сьогоднішнього дефіциту скла? Чи передбачали ви їх?

У зв'язку з дефіцитом скла в Україні чи змінилися у вас об'єми експорту і наскільки? Відомо, що Антимонопольний комітет розслідував причини подорожчання скла і зайнявся вашим заводом. Чому?  
Як криза відбилася на вашій роботі і на об'ємах скла, що виробляється? Чи плануєте ви приймати якісь заходи з вирішення ситуації, що склалася? Що прогнозуєте на майбутнє?

Балюк Віктор, заст. голови правління з виробництва ЗАТ склозавод Лисичанський "Пролетар"

1. По-перше, Україна почала активно будувати. По-друге, виросли ціни на енергоносії - народ почав утеплюватися і ставити нові віконні системи, склопакети. По-третє, дефіцит стався відразу після виборів, коли виникла політична нестабільність. По-четверте, ціни підскочили після того, як уряд прийняв рішення про 25 процентне мито на ввезення скла з-за кордону. Цієї зими склади нашого заводу були забиті під зав'язку, але ніхто скло не брав. Нам доводилося в травні за демпінговою ціною продавати його на Близький Схід.

У якійсь мірі ми цю кризу передбачали і вирішили з наступного року ввести нове виробництво флоат-скла. Обсяги нового виробництва дорівнюватимуть двом третім нинішнього.

2. Експорт ми зараз обмежили на 80%. Скло вирушає прямо з конвеєра, хоча і в попередні роки воно ніколи не затримувалося. Також ми трохи наростили потужність - на 10%.

3. Антимонопольний комітет почав розслідування, причому невідомо хто його ініціював. Мабуть той, хто не знає, що доля нашого скла на ринку складає всього 37%. Нехай розслідують.

4. Ми стали виробляти більше скла. Кожного місяця видаємо 1 млн. 400 тис. кв. м-код, але і це не покриє весь ринок. Наступного року, коли налагодиться нова лінія, вітчизняного скла стане більше. З приводу кризи, я думаю, ціни незабаром стабілізуються. Але лише тоді, коли стабільними стануть і ціни на газ.